Для студентов

Видавнича діяльність кафедри

Відбулася презентація навчальних видань співробітників кафедри, надрукованих  за час карантину.  

Видано монографію “Сучасний погляд на ураження серцево-судинної системи при цукровому діабеті та методи їх корекції: фокус на діабетичну кардіоміопатію” за авторством проф. Л.В. Журавльової, доц. Н.В. Сокольнікової та ас. Т.А. Рогачової. 

Також видано навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів англійською мовою “Diseases of the thyroid gland” за авторством проф. Л.В. Журавльової та доц. М.В. Філоненко.

Відбулося перше засідання студентського наукового товариства кафедри

На кафедрі внутрішньої медицини №3 та ендокринології 24 жовтня 2020 року розпочав роботу студентський науковий гурток.

Перше засідання відкрила доцент кафедри Лахно Ольга Вікторівна. До уваги студентів був представлений клінічний випадок “Рідкісне судинне ураження товстої кишки”.

Лікувальна робота на кафедрі триває

Завідувачка кафедри професор Журавльова Лариса Володимирівна, а також співробітники кафедри, протягом усього періоду  карантину продовжують виконувати лікувально-консультативну роботу в КНП ХОР “Обласна клінічна лікарня”.

В Полтаві в онлайн форматі відбулася I Міжнародна медична конференція студентів, молодих вчених та спеціалістів «IMEDSCOP-2020»

9 жовтня 2020 року в Полтаві в онлайн форматі відбулася I Міжнародна медична конференція студентів, молодих вчених та спеціалістів «IMEDSCOP-2020» на базі Української медичної стоматологічної академії.

В секції «Клінічна медицина» студент  Джабвані Маюр посів ІІІ місце в постерній секції з доповіддю на тему: «Influence of metabolic inflammatory markers on the formation of diabetic cardiomyopathy in obesity patients» (науковий керівник – доцент кафедри внутрішньої медицини №3 та ендокринології, к.м.н. Сокольнікова Н.В.);

Magapu V. A.  отримав нагороду в номінації “Кращий іноземний представник”.

Загалом,  на конференції кафедру представляли такі студенти:

  • Ольховська С. В. з роботою «Стан м’язової системи у жінок з остеоартрозом. Сondition of muscular system of women with osteoarthritis» (науковий керівник к.мед.н. Олійник М.О.);
  • Magapu V. A., Ramkiran B. «The value of vitamin d in patients with osteoarthritis and type 2 diabetes mellitus» (науковий керівник к.мед.н. Олійник М.О.). 
  • Khushboo K., «THE CONTRIBUTION OF PRO-INFLAMMATORY INTERLEUKIN-6 IN THE DEVELOPMENT OF CARDIOMYOPATHY IN TYPE 2 DIABETES IN PATIENTS WITH INCREASED BODY WEIGHT» (науковий керівник – доцент кафедри внутрішньої медицини №3 та ендокринології, к.м.н. Сокольнікова Н.В.)
  • Mohammed K., Ranjeeta P.  «EFFECT OF IL-1β AND RESISTIN ON DEVELOPMENT OF CARDIOMYOPATHY IN TYPE 2 DIABETES» (науковий керівник – доцент кафедри внутрішньої медицини №3 та ендокринології, к.м.н. Сокольнікова Н.В.);

Було відмічено високу цінність представлених робіт та висловлено подяку за студентську наукову діяльність кафедри.

 

 

Відбулася міжнародна конференція «International scientific interdisciplinary conference (ISIC-2020)

Студенти та молоді вчені кафедри внутрішньої медицини №3 та ендокринології прийняли участь у міжнародна конференції «International scientific interdisciplinary conference (ISIC-2020), що відбулась 8-9 жовтня в Харківському національному медичному університеті. У конференції взяли участь більше 300 молодих науковців з різних країн світу.

Секція «Внутрішні хвороби»:

  • Ольховська С. посіла І місце за доповідь «The relationship of muscle strength and osteoarthritis in women»
  • Адетунжі Е.О. та Сокольнікова Н.В. отримали ІІІ місце за виступ «The significance of resistin in the formation of myocardial pathology in patients with type 2 diabetes mellitus with excessive body weight»
  • за соціальну значимість: Хоссам Байбудж, Ліла Алкассаб
  • за найкращу презентацію: Etteh Mary, Sowunmi Oreoluwa Ayodamope
  • за ораторське мистецтво: Габріель Адофо

В рамках конференції проведена постерна сесія:

Тимошенко Г.Ю. І місце «Ways to optimaze the treatment of biliary system disorders in patients with type 2 diabetes»

Амарачі А.Ю., Сокольнікова Н.В. ІІІ місце «Effect of lyraglutide on the lipid profile in patients with type 2 diabetes»

Відбувся публічний захист дистертації в дистанційному форматі

9 жовтня 2020 відбулося дистанційне засідання спеціалізованої Вченої ради Д 64.600.04, на якій було успішно захищено 2 дисертації. Професор Журавльова Лариса Володимирівна виступала із офіційним опонентством докторської дисертації Павловського С.А. “Особливості перебігу, діагностики і лікування хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі цукрового діабету 2-го типу”. 

Не зважаючи на пандемію та тривалі карантинні обмеження, професійне і наукове життя триває!

Навчання на кафедрі в умовах пандемії COVID-19

З 1 вересня на кафедрі розпочався новий навчальний рік для студентів 4 курсу, бакалаврів, лікарів інтернів та аспірантів. Згідно розпорядження керівництва ХНМУ, практичні  заняття на кафедрі проходять в змішаному режимі: аудиторно, з дотриманням усіх протиепідемічних заходів, та дистанційно на інформаційно-освітньому порталі “Дистанційне навчання ХНМУ”. 

При вході на кафедру усім учасникам навчального процесу проводиться температурний скринінг, антисептична обробка рук. Студенти по кафедрі переміщуються у масках.

Завідувачка кафедри, професор Журавльова Лариса Володимирівна перевірила готовність дистанційних курсів дисципліни до початку навчального процесу у відповідності до поставлених вимог. Також було оновлено інформаційні стенди для студентів із актуальною інформацією щодо особливостей змішаної форми навчання та пандемії COVID-19.

Вітаємо із початком навчального року!

Шановні колеги, студенти, друзі!

Вітаємо Вас із початком навчального року та Днем знань! Бажаємо всім незгасного прагнення до отримання нових знань!

З повагою, зав. каф. проф. Журавльова Л.В. та колектив кафедри.

На кафедрі відбувся випуск лікарів інтернів

25 червня 2020 на кафедрі відбувся кваліфікаційний іспит і випуск лікарів інтернів другого року навчання. Читать дальше »

На кафедрі розпочалась підсумкова атестація

На кафедрі розпочалася підсумкова атестація з дисципліни “Внутрішня медицина, в т.ч. ендокринологія” для студентів 4 курсу 1-3, 5-7 факультетів. Читать дальше »

У ХНМУ встановили віртуальний симулятор пацієнта BODY INTERACT

Кафедра активно долучилися до впровадження новітнього напрямку симуляційного навчання ХНМУ. Читать дальше »

Відбулося он-лайн засідання наукового гуртка кафедри для вітчизняних студентів

16 травня 2020 року на кафедрі внутрішньої медицини № 3 та ендокринології відбулося засідання наукового гуртку кафедри для україномовних студентів на платформі ДО Moodle ХНМУ. Захід було проведено доцентом кафедри Оленою Валентинівною Огнєвою.

В рамках теми “Сучасні неінвазивні методи діагностики морфологічного стану печінки при хронічних захворюваннях” розглянуто основні неінвазивні методики, що дозволяють оцінити ступінь фіброзу, некро-запальної реакції, стеатозу печінки та вираженість неалкогольного стеатогепатиту. Проаналізовано переваги і недоліки наведених методів. Окрім голосового пояснення матеріалу, демонстрації текстових слайдів та ілюстративних картинок, в рамках презентації були показані короткі відеозаписи методик проведення фібросканування та еластографії печінки. Загалом у заході приймало участь 13 студентів. Наприкінці засідання було проведено дискусію за участю присутніх студентів-кружківців.

Відбулося он-лайн засідання наукового гуртка кафедри для англомовних студентів

16 травня 2020 року на кафедрі внутрішньої медицини № 3 та ендокринології відбулося он-лайн засідання наукового гуртку кафедри для англомовних студентів, яке провела асистент кафедри Рогачова Тетяна Андріївна. В рамках теми “Вади серця” були розібрані сучасні підходи до діагностики і лікування мітральних та аортальних пороків серця. Окрім голосового пояснення матеріалу, демонстрації текстових слайдів з ключовою інформацією, ілюстративних картинок, в рамках презентації були показані короткі фрагменти медичної анімації, що демонструють гемодинаміку вад серця і методи їх оперативного лікування, а також 1-хвилинні аудіозаписи аускультації серця при відповідних вад серця. Фіналом засідання став короткий розбір клінічного випадку з власного досвіду викладача та дискусія за темою засідання за участю всіх присутніх студентів-кружковців.

У Самаркандському медичному інституті відбулася 74-та НПК студентів, лікарів і молодих вчених з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної медицини» на честь 90-річного ювілею інституту

15 травня 2020 року в Самаркандському Державному медичному інституті було проведено традиційну 74 науково-практичну конференцію студентів, лікарів і молодих вчених з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної медицини» на честь 90-річного ювілею інституту. Читать дальше »

Відбувся іспит у студентів-бакалаврів

14 травня на кафедрі внутрішньої медицини №3 та ендокринології ХНМУ відбувся іспит у студентів-бакалаврів 3 курсу, що навчаються за спеціальністю «Технології медичної діагностики та лікування» з дисципліни «Внутрішня медицина з оцінкою результатів досліджень». Іспит було проведено зав. кафедри, професором Ларисою Володимирівною  Журавльовою та доцентом Кривоносовою Оленою Михайлівною у дистанційному форматі на платформі ХНМУ.

Відбудеться засідання студентського наукового товариства кафедри

Шановні Студенти! 16 травня 2020 року о 10.00 годині у системі Moodle (http://31.128.79.157:8083/course/view.php?id=56) відбудеться засідання студентського наукового гуртка за темою: «Сучасні неінвазивні методи діагностики морфологічного стану печінки при хронічних захворюваннях».

Проводить доц. Огнєва Олена Валентинівна

На кафедрі розпочалося проведення підсумкових занять з тематичних розділів дисципліни Ендокринологія та Гематологія

На кафедрі розпочалося проведення підсумкових занять з тематичних розділів дисципліни Ендокринологія та Гематологія.
Контроль знань студентів у дистанційному форматі забезпечено завдяки алгоритму, наданому в курсі «Основи методології розробки електронних курсів в сфері медичної освіти», що проводиться на базі ННІ ЯО ХНМУ для співробітників університету, та автором курсу Наталією Лопіною.
Завчасно сформований банк усіх тестів та запитань в кафедральній категорії курсів системи ДО Moodle ХНМУ забезпечив зручний алгоритм формування білету в тілі тесту.
Застосований алгоритм формування екзаменаційного білету передбачає проведення ввідного тестування із прохідним балом для подальшої можливості отримання завдання-есе та перевірки його викладачем. Завдання та тести у білеті з’являються випадковим чином із бази, що містить 450 запитань. Білети також мають обмеження у часі на виконання, а доступ до них відкривається безпосередньо викладачем на час заняття. Другий етап підсумкового контролю із аналізом відповіді та вирішенням клінічних задач проходить у синхронному режимі в вебінарній кімнаті. Така послідовність кроків зменшує можливість зловживань зі сторони студентів.
Завідувачка кафедри, професор  Лариса Володимирівна Журавльова затвердила даний алгоритм підсумкової атестації після покрокового обговорювання його складових на плановій дистанційній нараді із співробітниками кафедри.
Наразі продовжується робота по формуванню бази запитань в кафедральній категорії курсів системи ДО Moodle ХНМУ та підготовка до диференційованого заліку з дисципліни.

Відбулася веб нарада зі співробітниками кафедри

Для забезпечення високої якості навчального процесу в дистанційних умовах, завідувачка кафедри професор Журавльова Лариса Володимирівна провела чергову веб нараду зі співробітниками кафедри 24 квітня. Обговорювалися поточні питання щодо виконання педагогічної, наукової, методичної та лікувальної роботи. Затверджено порядок проведення підсумкової атестації студентів на платформі Moodle.

На кафедрі створюються дистанційні навчальні курси

Дистанційне навчання, безумовно, внесло свої корективи у планомірний перебіг навчального процесу на кафедрі. Створення якісних навчальних курсів, реалізація можливості поточного контролю, ліквідація академічної заборгованості, планування семестрової атестації – це нагальні виклики, які постають перед співробітниками кафедри в нових та не простих умовах праці.
Так, розуміючи усю важливість забезпечення якості освітнього процесу в умовах тимчасового карантину, завідувачка кафедри проф. Журавльова Лариса Володимирівна затвердила роботу ініціативної групи серед співробітників кафедри із всебічного забезпечення дистанційного навчання на кафедрі в особі асистентів кафедри Сікало Юлії Костянтинівни та Олійник Марії Олександрівни. Вони створили базовий дистанційний курс із ендокринології для студентів 4 курсу на платформі Moodle на трьох мовах, що дало змогу бути однією із перших кафедр, яка із перших днів карантину забезпечила якісний перехід на дистанційну форму навчання у змішаному режимі (синхронно-асинхронний). В подальшому, до розробки навчальних курсів дисципліни долучилися асистенти кафедри Філоненко Марина В’ячеславівна, Рогачова Тетяна Андріівна,  Сокольнікова Неля Володимирівна, доценти Огнєва Олена Валентинівна, Пасієшвілі Тамара Мерабівна.
Наразі, дистанційний курс дисципліни включає розділи із ендокринології та гематології відповідно до тематичного плану занять, із обов’язковим послідовним виконанням діяльності та постійним контролем. До бази даних кафедральних курсів включено понад 100 тестових завдань, успішне складання яких, серед інших, буде умовою допуску до підсумкової атестації.
Водночас, кафедра активно долучає студентів до вдосконалення навчальних курсів шляхом виконання завдань по створенню клінічних випадків відповідно до теми заняття. До такої діяльності активно долучилися як вітчизняні, так і іноземні студенти. Студентам цікавий такий підхід, найкращі роботи будуть додатково відмічені викладачами.

Менеджмент пацієнтів з ожирінням: рекомендації Європейського товариства ендокринології (European Society of Endocrinology — ESE) 2020

Рекомендації адаптовано українською Хиць А. Редакція журналу «Український медичний часопис»

Посилання на першоджерело

Pasquali R., Casanueva F., Haluzik M. et al. (2019) European Society of Endocrinology Clinical Practice Guideline: Endocrine work-up in obesity. Eur. J. Endocrinol., 182(Iss. 1) (https://doi.org/10.1530/EJE-19-0893).

Актуальність

Ожиріння є однією з найскладніших медико-соціальних проб­лем сучасності. За останні роки у багатьох країнах світу захворюваність на ожиріння підвищилася в десятки разів, а фактична поширеність у більшості європейських країн на сьогодні становить близько 20%. Водночас сама по собі маса тіла є недостатнім орієнтиром для встановлення діагнозу. Орієнтуватися необхідно також на індекс маси тіла (ІМТ) і співвідношення окружності талії до окружності стегон. Хоча просте визначення ІМТ, швидше за все, є спрощеним підходом до діагностики ожиріння, однак ІМТ легко підраховується, і наразі немає даних, які б показували, що складніші методи діагностики мають більші переваги для встановлення діагнозу «ожиріння». Підвищений ІМТ призводить до ряду гормональних змін. Крім того, при ожирінні наявні супутні ендокринні захворювання, які потребують правильної діагностики та лікування. Тому ESE випустило оновлені рекомендації з менеджменту пацієнтів з ожирінням.

Ожиріння — це стан, який відіграє центральну роль у розвитку неінфекційних захворювань, таких як цукровий діабет (ЦД), гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія (АГ), серцево‑судинні захворювання та рак. У зв’язку з тісним взаємозв’язком із ЦД 2‑го типу (ЦД2) було створено неологізм diabesity (diabetes + obesity), що вводить поняття «ЦД, спричинений надмірною масою тіла», тобто стан людини із наявними ЦД та надмірною масою тіла. Після цього проблема ожиріння стала невід’ємною частиною медицини і були випущені мультидисциплінарні європейські рекомендації з ведення пацієнтів із ожирінням.

ESE розробило рекомендації щодо менеджменту пацієнтів з ожирінням. Цей документ створений для медичних працівників. Мета настанов полягає у наданні клініцистам практичних рекомендацій щодо терапевтичної допомоги пацієнтам із ожирінням. Настанови у цьому документі сформульовані як настійна (рекомендуємо) та слабка (пропонуємо) рекомендації. Якість доказів класифікуються як дуже низька (+000), низька (++00), помірна (+++0) та сильна (++++).

Основні положення:

  • Запропоновано всім пацієнтам вимірювати масу тіла і зріст для визначення ІМТ. Для рутинної діагностики ожиріння достатньо визначення ІМТ >30 кг/м2. Рекомендовано вимірювання окружності талії як додатковий діагностичний тест, особливо якщо ІМТ <30 кг/м2.
  • Не всіх пацієнтів із ожирінням рекомендовано направляти на консультацію до ендокринолога.
  • Рекомендовано використовувати зменшення маси тіла як основний терапевтичний шлях у лікуванні.
  • Рекомендовано враховувати, що всі призначені ліки і біодобавки можуть впливати на тести гормонів.

Коментар. Окрім лікарських препаратів, що застосовуються для боротьби з ожиріння, пацієнти зазвичай приймають кілька дієтичних добавок з метою полегшення схуднення чи самопочуття, контролю метаболізму глюкози або запобігання серцево-­судинним подіям. Деякі з цих препаратів можуть перешкоджати нормальному лікуванню та впливати на рівні гормонів.

  • Рекомендовано всім пацієнтам із ожирінням проводити тестування тиреоїдної функції (+++0).

Коментар. Функція щитовидної залози зазвичай оцінюється незалежно від наявності ожиріння, оскільки гіпотиреоз є одним з найпоширеніших ендокринних захворювань світу. В Європі поширеність на гіпотиреоз коливається в межах 0,2–5,3%, а субклінічний гіпотиреоз — 4–10%, поширеність недіагностованого гіпотиреозу оцінюється у приблизно 5%.

Симптоми гіпотиреозу, такі як втома, депресія, судоми, порушення менструального циклу та збільшення маси тіла, є неспецифічними і можуть бути сприйняті як симптоми ожиріння. Також статистично показано, що більша поширеність субклінічного гіпотиреозу наявна саме при ожирінні. Тож оскільки гіпотиреоз досить поширений у популяції і може потенціювати збільшення маси тіла та погіршувати супутні захворювання при ожирінні, рекомендовано оцінювати функцію щитовидної залози.

  • Рекомендовано, щоб тестування на гіпотиреоз базувалося на рівні тиреотропного гормону (ТТГ). У разі якщо рівень ТТГ підвищений, рекомендовано виконувати аналіз на вільний тироксин (Т4) і антитіла до тиреопероксидази (анти-ТПО) (++00).

Коментар. Згідно з Американськими рекомендаціями, ТТГ є найкращим скринінговим тестом на дисфункцію щитовидної залози для більшості клінічних ситуацій, в яких нормального рівня ТТГ достатньо для виключення первинного гіпотиреозу. Центральний гіпотиреоз з низькою концентрацією ТТГ та непропорційно низькою Т4 є рідкістю — 1% випадків гіпотиреозу. Тому визначення Т4 слід проводити лише у разі підвищеного рівня ТТГ.

Найпоширенішою причиною гіпотиреозу є хронічний аутоімунний тиреоїдит. Підвищені концентрації тиреоїдних антитіл виявляються у 11% загальної популяції. Профілі антитіл до щитовидної залози рекомендовано для діагностики аутоімунного гіпотиреозу та для визначення пацієнтів, у яких в майбутньому можливий розвиток гіпотиреозу. У пацієнтів із підвищеним ТТГ анти-ТПО можуть передбачати прогресування до гіпотиреозу, при цьому рівень анти-ТПО >500 МО/мл свідчить про підвищений ризик прогресування захворювання. Таким чином, анти-ТПО рекомендується оцінювати у разі наявного у пацієнта субклінічного гіпотиреозу.

  • Не рекомендується рутинне тестування на тиреотропін (Т3) для пацієнтів, які мають підвищений рівень ТТГ.

Коментар. Вимірювання рівня Т3 не є діагностично цінним, оскільки його рівні в більшості випадків є нормальними внаслідок гіперстимуляції решти функціонуючої тканини щитовидної залози підвищеними рівнями ТТГ. Окрім того, рівень Т3 важко інтерпретувати, оскільки багато гострих та хронічних позатиреоїдних станів можуть знизити конверсію Т4 у Т3 — «нетиреоїдна хвороба» («синдром еутиреоїдної хвороби», або «синдром низького рівня Т3»).

  • Для пацієнтів з ожирінням рекомендованими рівнями гормонів є ті ж самі, що й для здорових осіб без ожиріння (+000).
  • Рекомендовано при явному гіпотиреозі у пацієнтів з ожирінням (підвищений ТТГ та знижений вільний Т4) проводити лікування, незалежно від рівнів антитіл (++00).
  • Не рекомендовано використовувати гормони щитовидної залози для лікування ожиріння, якщо наявна нормальна функція щитовидної залози (++00).

Коментар. Препарати гормонів щитовидної залози та їх похідні широко застосовувались у минулому столітті як препарати для лікування у разі ожиріння. Однак ця терапевтична тактика застаріла, оскільки виявлено недостатній вплив гормонів щитовидної залози на зменшення маси тіла і можливий розвиток ятрогенного тиреотоксикозу.

  • У пацієнтів із гіпертиреотропінемією (підвищений ТТГ і нормальний вільний Т4) не рекомендується проведення лікування з метою зменшення маси тіла (++00).
  • Рекомендовано при прийнятті рішення щодо лікування гіпертиреотропінемії брати до уваги рівень ТТГ, тиреоїдних антитіл і вік пацієнта.
  • Не рекомендується проведення рутинної ультразвукової діагностики (УЗД) щитовидної залози.

Коментар. Аутоімунний тиреоїдит у більшості випадків характеризується гіпоехогенним малюнком на УЗД щитовидної залози. Особливості тиреоїдиту на УЗД мають те саме прогностичне значення, що і анти-ТПО для прогресування від субклінічного до явного гіпотиреозу. Зазвичай за відсутності додаткових клінічних показань, таких як аномальна пальпація щитовидної залози, УЗД не потрібно ні при явній, ні при субклінічній формі гіпотиреозу. Крім того, враховуючи високу частоту вузликів щитовидної залози, систематична УЗД може призвести до зайвих інвазивних втручань.

  • Не рекомендується пацієнтам з ожирінням проводити рутинний скринінг на гіперкортицизм (++00).

Коментар. Ожиріння зазвичай є супутнім станом більшості так званих псевдостанів Кушинга (pseudo-Cushing state). За наявності центрального ожиріння, яке супроводжується специфічними ознаками та супутніми серцево-судинними факторами ризику (АГ, ЦД2), слід виключити діагноз «синдром Кушинга» (СК). Також наявні дані, які свідчать, що субклінічний СК частіше виникає у пацієнтів з ожирінням порівняно із загальною популяцією. Тож робоча група ESE рекомендує проводити скринінг на гіперкортицизм пацієнтам, у яких, окрім ожиріння, наявні інші специфічні симптоми гіперкотицизму.

  • При клінічній підозрі на гіперкортицизм рекомендовано проведення біохімічного дослідження крові (++00).

Коментар. Скринінг на СК у пацієнтів з ожирінням рекомендовано проводити за наявності специфічних симптомів гіперкортицизму. До таких катаболічних ознак відносяться атрофія шкіри, остеопороз, спонтанні екхімози, проксимальна міопатія, фіолетові смуги розтягу, які підвищують імовірність виникнення СК. Інші ознаки, такі як центральне ожиріння, ЦД2, АГ, депресія, характерні як для СК, так і для ожиріння (таблиця).

Таблиця. Диференційна діагностика ожиріння на СК
Клінічні особливості гіперкортицизму та ожиріння
Клінічна ознака Ожиріння Гіперкортицизм Механізм
Широкі фіолетові смуги Ні Так Катаболічний ефект
Синці Ні Так Катаболічний ефект
Тонка шкіра Ні Так Катаболічний ефект
Проксимальна міопатія Ні Так Катаболічний ефект
Остеопороз Ні Так Катаболічний ефект
Дорсоцервікальна жирова прокладка (горб буйвола) Ні Так Перерозподіл жиру
Гіперемія обличчя та надключичної ділянки Ні Так Перерозподіл жиру
Периферичний набряк Ні Так Підвищена реабсорбція рідини
Гіперандрогенія/порушення менструального циклу Наявний при ожирінні зв’язок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) Так Пригнічення гонадотропінів та посилення секреції андрогенів
Еректильна дисфункція/безпліддя Наявний при ожирінні без супутнього гіперкортицизму Так Пригнічення гонадотропінів
Магістральний розподіл жиру (обличчя, шия, живіт) Наявний при ожирінні без супутнього гіперкортицизму Так Перерозподіл жиру
ЦД2 Наявний при ожирінні без супутнього гіперкортицизму Так Гіперглікемічний ефект
АГ/серцево-судинні захворювання в анамнезі Наявний при ожирінні без супутнього гіперкортицизму Так Збільшений об’єм циркуляції та чутливість до катехоламінів
Депресія, безсоння, дратівливість, когнітивні порушення, психози Наявний при ожирінні без супутнього гіперкортицизму Так Вплив гіперкортицизму на мозок
Набір маси тіла із затримкою росту (діти) Ні Так Пригнічення соматотропного гормону, вплив на пластини росту та перерозподіл жирів

Рекомендовано перед баріатричною операцією проводити скринінг на гіперкортицизм.

Коментар. Пацієнти з ожирінням, яким показана баріатрична операція, зазвичай мають супутні захворювання, такі як АГ, метаболічний синдром (МС) та ЦД2, які також часто виникають при СК. Деякі пацієнти з СК, яким показана баріатрична хірургія, можуть мати ендогенний гіперкортицизм, який здатен призвести до серйозних побічних ефектів після операції, якщо його вчасно не діагностують. Такі фактори, як гіперкоагуляція, катаболічний стан, підвищений ризик серцево-судинних захворювань, можуть стати причиною тяжких післяопераційних ускладнень. Тому особливу увагу рекомендовано приділяти пацієнтам, яким показана баріатрична операція, для виключення діагнозу СК, зокрема за наявності специфічних клінічних симптомів.

  • Не рекомендується виконання тестів на гіперкортицизм у пацієнтів, які приймають кортикостероїди.

Коментар. Екзогенна терапія глюкокортикостероїдами перешкоджає оцінці захворювання, індукуючи клінічні симптоми СК та пригнічуючи ендогенну активність надниркових залоз. Рекомендації наголошують, що необхідно визначити, чи приймає пацієнт глюкокортикостероїди, перш ніж починати діагностику на гіперкортицизм.

  • Рекомендованим початковим тестом на гіперкортицизм є проведення нічного супресивного тесту з 1 мг дексаметазону.

Коментар. Нічний супресивний тест із застосуванням дексаметазону в дозі 1 мг є простим, добре стандартизованим методом. Ризик хибнопозитивних результатів у пацієнтів із сильним ожирінням підвищується, але специфічність все ще відносно висока навіть у осіб із вираженим ожирінням (92%).

  • Якщо нічний супресивний тест позитивний, рекомендується проведення біохімічного дослідження з визначенням 24-­годинного кортизолу в сечі або кортизолу в слині.

Коментар. На позитивний результат нічного супресивного тесту може впливати наявність інших супутніх захворювань, таких як депресія, алкоголізм та обструктивне апное під час сну, які часто трапляються у пацієнтів з ожирінням.

  • Рекомендовано всім пацієнтам із підтвердженим гіперкортицизмом, виконувати визначення рівня адренокортикотропного гормону (АКТГ) та подальших візуалізуючих методів дослідження для визначення причини/джерела гіперкортицизму.

Коментар. Ці подальші вимірювання та обстеження допоможуть встановити точні причини гіперкортицизму та спрямувати правильний терапевтичний підхід.

  • Не рекомендовано чоловікам з ожирінням проводити рутинне тестування на гіпогонадизм. Запропоновано визначати ключові клінічні симптоми/ознаки гіпогонадизму (++00).

Коментар. Статистичні дані свідчать, що у пацієнтів з ожирінням та супутньою патологією (МС, ЦД2) більша поширеність гіпогонадизму. Крім того, ожиріння погіршує концентрацію, рухливість та морфологію сім’яної рідини. Таким чином, супутні захворювання, пов’язані з ожирінням, зазвичай супроводжуються низькими значеннями тестостерону, а з іншого боку, низькі значення тесто­стерону у плазмі крові пов’язані з ожирінням, МС та ЦД2.

Рекомендовано регулярно досліджувати ключові клінічні симптоми/ознаки гіпогонадизму у всіх чоловіків з ожирінням, включаючи правильну оцінку розміру яєчок. Відповідно, запропоновано, щоб пацієнти з ожирінням, МС, інсулінорезистентністю та/чи ЦД2 тестувалися на наявність гіпогонадизму, особливо за наявності специфічних ознак.

Клінічні симптоми/ознаки гіпогонадизму:

  • Еректильна дисфункція.
  • Слабкість ранкової ерекції.
  • Зниження лібідо.
  • Збільшення маси тіла.
  • М’язова слабкість.
  • Гарячі припливи.
  • Остеопороз.
  • Безпліддя.
  • Зміни настрою/втома.
  • Когнітивні порушення.
  • Порушення сну.
  • Зменшення андрогенного волосся на тілі.
  • Гінекомастія та зменшений об’єм яєчок.
  • Інші симптоми/ознаки дисфункції передньої частки гіпофіза.
  • У пацієнтів з ожирінням та клінічними ознаками гіпогонадизму рекомендовано визначення загального і вільного тестостерону; глобуліну, що зв’язує статеві гормони; фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) і лютеїнізуючого гормону (ЛГ).

Коментар. Після встановлення клінічної підозри на гіпогонадизм початковим тестом є визначення загальної концентрації тестостерону у плазмі крові. Оскільки існує циркадний ритм секреції тестостерону, аналіз слід брати вранці о 7–11-й годині або протягом 3 год після пробудження. Низькі концентрації тестостерону слід підтвердити, взявши зразки вранці за два окремі дні натще, оскільки прийом їжі пригнічує рівень тестостерону. Рекомендовано проводити визначення вільного тестостерону у тому разі, коли рівень загального тестостерону біля нижньої межі норми. У таких ситуаціях концентрація глобуліну, що зв’язує статеві гормони, та вільного тестостерону визначають біохімічну основу діагностики гіпогонадизму у чоловіків.

Після того як були визначені низькі концентрації тестостерону, вимірювання ФСГ та ЛГ необхідні для відокремлення первинного та вторинного гіпогонадизму. Чоловічий вторинний гіпогонадизм пов’язаний із низькими концентраціями гонадотропінів у плазмі крові, а в деяких випадках — із переважанням ФСГ над ЛГ, на відміну від первинного — підвищений рівень гонадотропінів. Перед тим як віднести гіпогонадизм до ожиріння, рекомендовано виключити інші причини, особливо гіперпролактинемію, аномалії лептину, синдромне чи гіпоталамічне ожиріння. За необхідності можливе проведення магнітно-резонансної томографії для морфологічного дослідження гіпоталамо-гіпофізарної ділянки.

  • Рекомендовано для пацієнтів з ожирінням використовувати вікспецифічні референтні значення тестостерону (+000).

Коментар. Нормальні рівні тестостерону: Ендокринне товариство (Endocrine Society) пропонує 9,2−31,8 нмоль/л у дорослих чоловіків віком 19–39 років; Ендокринне товариство Австралії (Endocrine Society of Australia) — 10,4–30,1 нмоль/л для чоловіків віком 21 рік–35 років та 6,4–25,7 нмоль/л — для чоловіків віком 70–89 років; в Європейському дослідженні старіння чоловіків (The European Male Aging Study) запропонували граничне значення загального тестостерону 11 нмоль/л (3,2 нг/мл) для визначення гіпогонадизму, пов’язаного з наявністю трьох статевих симптомів, що, ймовірно, застосовується для загального європейського населення, включаючи хворих на ожиріння.

  • Якщо неможливо досягти зменшення маси тіла і якщо клінічний і біохімічний гіпогонадизм зберігається, рекомендовано розглянути лікування тестостероном в індивідуальних випадках (+000).

Протипоказання до терапії тестостероном:

  • Гематокрит >54%.
  • Рак передміхурової залози.
  • Рак молочної залози у чоловіків.
  • Тяжке апное під час сну.
  • Серцева недостатність.
  • Якщо клінічне покращення відсутнє 6–12 міс, рекомендовано припинити терапію тестостероном (+000).

Коментар. Терапія тестостероном пов’язана з багатьма побічними реакціями, такими як еритроцитоз, облисіння, акне, гіперплазія передміхурової залози, зміна концентрації та властивостей сім’яної рідини, прогресування апное, гінекомастія, зростання ризику раку молочної залози. При появі будь-якої з цих ознак рекомендовано зниження дози тестостерону або припинення терапії.

  • Рекомендовано дослідження функції гонад у жінок з ожирінням, порушенням менструального циклу та ановуляцією/безпліддям.

Коментар. Ожиріння пов’язане з порушенням фертильності та підвищеним ризиком викиднів, навіть за відсутності діагнозу СПКЯ. При наявному порушенні менструального циклу, безплідді рекомендовані подальші дослідження для підтвердження/виключення гіперандрогенії, ановуляції, СПКЯ.

У разі надмірної кількості андрогенів рекомендовано виключити інші можливі діагнози, такі як гіперплазія надниркових залоз, інсулінорезистентність, дисфункція надниркових залоз та ятрогенні фактори, а за наявності порушень менструального циклу або безпліддя — оцінка повинна включати гіперпролактинемію, дисфункцію щитовидної залози та гіперкортицизм.

  • Рекомендованим тестом для оцінки функції гонад є визначення ЛГ, ФСГ, загального тестостерону; глобуліну, що зв’язує статеві гормони; андростендіону, естрадіолу, 17-гідропрогестерону та пролактину.

Коментар. Рекомендовано проводити визначення гормонів у ранній фолікулярній фазі менструального циклу (1–5-й день менструального циклу). За наявності аменореї та непередбачуваних менструальних циклів визначення можна проводити в будь-який час.

  • Для діагностики ановуляції рекомендовано визначення ЛГ,ФСГ, естрадіолу, прогестерону та пролактину.

Коментар. Ці дослідження допоможуть відрізнити первинну недостатність яєчників від центрального гіпогонадизму.

  • У жінок із СПКЯ та супутнім МС рекомендовано призначення терапії метформіном (++00).

Коментар. СПКЯ часто асоціюється з інсулінорезистентністю та підвищеним ризиком розвитку ЦД2. Тому рекомендовано проводити визначення глюкози натще та глюкозотолерантний тест усім пацієнтам з ожирінням.

Метформін використовується для керування резистентністю до інсуліну, адже він підвищує чутливість до інсуліну в печінці, м’язах, жировій тканині, покращуючи таким чином кардіометаболічні фактори ризику, порушення менструального циклу та фертильність. За умови, що резистентність до інсуліну відіграє важливу роль у гіперандрогенії, метформін може бути використаний у терапевтичному підході для відновлення гормонального дисбалансу у пацієнтів з ожирінням та порушенням функції гонад, з додатковим ефектом покращення метаболічного профілю пацієнта. Тому, крім модифікації способу життя, метформін є одним із можливих варіантів лікування пацієнтів із СПКЯ з наявною інсулінорезистентністю.

  • Не рекомендовано призначення метформіну як препарату для зменшення маси тіла (+000).

Коментар. Не рекомендовано використовувати метформін з єдиною метою — зменшення маси тіла.

  • Не рекомендовано пацієнтам з ожирінням проведення рутинного скринінгу на інсуліноподібний фактор росту-1 та соматотропний гормон (+000).
  • При підозрі на гіпопітуїтаризм рекомендовано визначення інсуліноподібного фактора росту-1 та соматотропного гормону (+000).
  • Не рекомендовано проводити рутинне тестування на грелін та лептин.
  • Пацієнтам з ожирінням не рекомендовано проводити рутинний тест на дефіцит вітаміну D (+000).

Коментар. Дефіцит вітаміну D є частою (55–97%) супутньою проб­лемою у пацієнтів з ожирінням. Зв’язок дефіциту вітаміну D з ожирінням, ЦД, резистентністю до інсуліну та МС вважається імовірним, оскільки рецептори вітаміну D поширені в усіх тканинах, що свідчить про безліч функцій вітаміну D. Тож вітамін D відіграє непряму, але важливу роль у вуглеводному та ліпідному обміні. Однак на сьогодні бракує переконливих доказів, які підтверджують, що оптимізація рівнів вітаміну D здатна запобігти цим ускладненням. Тому фахівці ESE не рекомендують призначати добавки вітаміну D з єдиною метою — сприяти зменшенню маси тіла та зниженню ризику виникнення супутніх захворювань.

Список використаної літератури за посиланням

 

На кафедрі проходить очний цикл навчання лікарів інтернів у дистанційному форматі

До дистанційного навчання на кафедрі активно долучені аспіранти та лікарі інтерни, які наразі проходять очний цикл навчання. Завідувачка кафедри професор Журавльова Лариса Володимирівна проводить навчальні вебінари із актуальних питань внутрішньої медицини, розбирає клінічні випадки, проводить тестування.

Завершився курс тематичного удосконалення “Актуальні питання ревматології”

На кафедрі внутрішньої медицини №3 та ендокринології успішно завершився курс тематичного удосконалення “Актуальні питання ревматології”. Ми першими в ХНМУ провели онлайн курси. Це знакова подія для усіх нас, яка може в подальшому розширити можливості та аудиторію наших слухачів. Ми не збираємося зупинятися на досягнутому, будемо розвивати, розширювати та удосконалювати навчання!

Діяльність кафедри внутрішньої медицини №3 та ендокринології ХНМУ в умовах вимушеного карантину

Діяльність кафедри внутрішньої медицини №3 та ендокринології ХНМУ в умовах вимушеного карантину спрямована на забезпечення безперервного виконання навчальної програми дисципліни в дистанційній формі УСІХ учасників навчального процесу – як додипломної освіти (студентів 4 курсу, бакалаврів), так і післядипломної (інтернів, аспірантів та лікарів курсів ТУ).

Для організації якісного дистанційного навчання, співробітники кафедри разом із студентами та лікарями активно долучилися до можливостей офіційної платформи ДО ХНМУ Moodle. Згідно розкладу, викладачі проводять вебінари, на яких читаються лекції та розглядаються клінічні випадки за темою заняття. Самостійна підготовка до заняття, виконання завдань та контрольні тестування студентами та лікарями проводиться у відповідних підрозділах кафедральної категорії Moodle.

Розпочався дистанційний цикл ТУ для лікарів з ревматології

 

На кафедрі стартував двотижневий дистанційний цикл ТУ для лікарів по ревматології. Читать дальше »

Проведено чергове засідання кафедри у форматі веб конференції на платформі дистанційного навчання ХНМУ (Moodle)

Сьогодні на кафедрі внутрішньої медицини #3 та ендокринології було проведено чергове засідання кафедри у форматі веб конференції на платформі дистанційного навчання ХНМУ (Moodle) в спеціально створеній для цього веб кімнаті. Під час наради завідувачка кафедри, професор Журавльова Лариса Володимирівна озвучила нагальні питання щодо виконання навчального процесу в умовах карантину, а кожен співробітник мав змогу активно дистанційно долучитися та прозвітувати про об’єм виконаної роботи за цей час. Загалом, співробітниками кафедри створено навчальні дистанційні курси для самостійної підготовки студентів із дисципліни “Внутрішня медицина, в т.ч. ендокринологія” для студентів 4 курсу на трьох мовах, що включає в себе виконання різноманітних цікавих активностей, завдань, багаторівневих тестувань, в тому числі ситуаційних задач для підготовки до КРОК-2.

Архіви:

  • 2020 (46)
  • 2019 (62)
  • 2018 (45)
  • 2017 (38)
  • 2016 (69)
  • 2015 (40)
  • 2014 (37)
  • 2013 (5)
October 2020
M T W T F S S
« Sep    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  

Підписатися на новини сайту:

Poll