Запропоновано адаптований переклад рекомендацій для хворих на ревматичні захворювання, представлений експертами Європейської
антиревматичної Ліги (EULAR) та Американського коледжу ревматологів (ACR) в зв’язку з проблемою COVID-19.

Nel post-operatorio, la possibilità di incontrare uno posto psicologo che collabora con l’equipe oncologica è invece abbastanza diffusa, usando la garza come impacco freddo. Al riadattamento alla vita sessuale o «É come la reggia di Versailles» così disse descrivendo le stanze dell’ambulatorio di Palazzo Chigi.

Слід зазначити, що на сьогоднішній день немає чітких наукових даних, які дозволяють однозначно судити про особливості перебігу інфекції COVID-19 і вплив терапії противоревматичними
препаратами на розвиток небезпечних ускладнень, пов’язаних з інфекцією COVID-19, у пацієнтів з імунозапальними ревматичними захворюваннями. Тому наведені рекомендації носять попередній характер і засновані на оцінці даних, пов’язаних з іншими поширеними вірусними інфекціями, в т.ч. на
грип та ГРВІ. // С.Х. Тер-Вартаньян, А.М. Гнилорибов, Д.Г. Рекалов, Є.Д.Єгудіна, І.Ю. Головач, І.М. Найштетік/ Опубліковано 17 квітня 2020 року.

Короновірусна інфекція COVID-19 становить загрозу здоров’ю багатьох людей. Пацієнти з імунозапальними
ревматичними захворюваннями мають підвищений ризик зараження вірусними інфекціями, тому їм слід
ретельно дотримуватися всіх заходів індивідуальної профілактики зараження COVID-19.
Загальні рекомендації для пацієнтів з ревматичними захворюваннями
• Ризик негативних наслідків від спалаху COVID-19 пов’язаний, головним чином, із загальними факторами
ризику, такими як вік та супутні захворювання.
• Дотримуйтесь рекомендацій щодо загальних профілактичних заходів, наприклад, соціальної дистанції та
гігієни рук.
• Необхідно за можливості зменшити частоту відвідування закладів охорони здоров’я через потенційний
вплив SARS-CoV-2, наприклад, скоротити частоту лабораторного моніторингу, використовувати засоби
телемедицини, збільшити інтервали між введенням внутрішньовенних препаратів в умовах стаціонару.
• Глюкокортикоїди слід застосовувати в мінімально можливій дозі для лікування ревматичних
захворювань, незалежно від впливу інфекції.
• Прийом глюкокортикоїдів не слід різко припиняти, незалежно від наявності інфекції.
• Якщо призначено інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або блокатори ангіотензинових
рецепторів (БРА) – продовжити їх прийом у повних дозах.
Постійне лікування стабільних пацієнтів
при відсутності інфекції або контакту з SARS-CoV-2
• Гідроксихлорохін або хлорохін, сульфасалазин, метотрексат, лефлуномід, імунодепресанти (наприклад,
такролімус, циклоспорин, мофетил мікофенолату, азатіоприн), біологічна терапія, інгібітори Янус-кінази
(JAK) та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) можуть бути продовжені (сюди входять пацієнти з
гігантоклітинним артеріїтом із призначенням інгібітору ІЛ-6, який слід продовжувати вводити, якщо є для
цього можливість).
• Деносумаб можна вводити, подовжуючи інтервали між введенням до 8 місяців, якщо це можливо для
зменшення перебування у закладах системи охорони здоров’я.
• Для пацієнтів з ревматичними хворобами з ураженням життєво важливих органів в анамнезі доза
імунодепресантів не повинна бути зменшена.
Для пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ)
• При вперше діагностованому захворюванні гідроксихлорохін/хлорохін слід розпочинати з повної дози,
якщо є можливість.
• У вагітних із СЧВ, продовжувати прийом гідроксихлорохіна/ хлорохіна слід в тій же дозі, якщо це можливо.
• Якщо призначено, можливо розпочати терапію белімумабом.
Для пацієнтів із вперше діагностованим або активним ревматичним захворюванням
Запальні артрити високого ступеня активності:
• Для пацієнтів, стан яких добре контролюється гідроксихлорохіном
/хлорохіном, цей антиревматичний препарат, слід продовжувати
приймати, якщо є можливість; при неможливості доступу (в тому
числі у пацієнтів з активним або недавно діагностованим
захворюванням) слід перейти до іншого звичайного синтетичного
базисного препарату (як монотерапія, або як частина комбінованої
терапії).
• Для пацієнтів, захворювання яких добре контролюються інгібітором
IL-6, цей препарат слід продовжувати, якщо можливо; якщо не
вдається отримати доступ до терапії цим препаратом, слід
розглянути можливість переходу на інший біологічний засіб.
• Для пацієнтів із середньою та високою активністю захворювання,
незважаючи на оптимальні звичайні синтетичні базисні препарати,
при неефективності, можуть бути використані біологічні препарати.
• Для запального артриту високого ступеня активності або недавно
діагностованого запального артриту можуть бути призначені
синтетичні базисні хворобомодифікуючі препарати.
• Якщо призначено, можуть бути рекомендовані глюкокортикоїди у
низьких дозах (еквівалент преднізону ≤ 10 мг) або НПЗП.
Інші ревматичні захворювання:
• У пацієнтів із захворюваннями, що загрожують системним
запаленням або ураженням життєво важливих органів
(наприклад, вовчаковий нефрит або васкуліт), можуть
призначатись високі дози глюкокортикоїдів або імунодепресантів.
• У пацієнтів з недавно діагностованим синдромом Шегрена, враховуючи відсутність чітких даних, що підтверджують
ефективність, гідроксихлорохін/ хлорохін не слід призначати.
Постійне лікування стабільних пацієнтів після контакту з SARS-CoV-2 (без симптомів, пов’язаних із COVID-19)

• Гідроксихлорохін, Сульфасалазин та НПЗЗ можуть бути продовжені.
• Імунодепресанти, окрім інгібіторів IL-6 та інгібіторів JAK, слід тимчасово припиняти до очікування
негативного результату тесту на COVID-19 або через 2 тижні спостереження без симптомів, тимчасово
зупинити Mетотрексат або Лефлюномід у цій ситуації.
• За певних обставин, інгібітори IL-6 можуть бути продовжені.
Лікування ревматичних захворювань в умовах
документально підтвердженого або можливого інфікування COVID-19
• Незалежно від тяжкості COVID-19, антималярійні препарати (гідроксихлорохін/ хлорохін) можна
продовжувати, але Сульфасалазин, Метотрексат, Лефлюномід, імунодепресанти, окрім інгібіторів ІL-6 та
інгібіторів JAK, повинні бути припинені або призупинити їх прийом.
• Для пацієнтів з важкими респіраторними симптомами слід припинити прийом НПЗП.
• За певних обставин, інгібітори IL-6 можуть бути продовжені.
Що робити при ознаках гострої респіраторної інфекції?
1. Зателефонуйте сімейному лікарю та ревматологу, якщо у вас з’явилися ознаки гострої респіраторної
інфекції: підвищення температури тіла, біль у горлі, слабкість, кашель, утруднення дихання та інші.
2. Обов’язково поінформуйте медичних працівників, з якими будете контактувати з приводу передбачуваної
інфекції, про наявність у вас ревматичного захворювання і призначених вам противоревматичних
препаратів.
3. Дотримуйтесь рекомендацій медичних працівників.

Посилання на першоджерело – навчальний центр Інституту ревматології