Рекомендуємо до ознайомлення сайт, що містить клінічні рекомендації та медичні ресурси, відібрані експертами для використання лікарями, медсестрами та іншими медичними працівниками в Україні Ukraine Clinical Guidance.
Відбулася презентація навчальних видань співробітників кафедри, надрукованих за час карантину.
Видано монографію “Сучасний погляд на ураження серцево-судинної системи при цукровому діабеті та методи їх корекції: фокус на діабетичну кардіоміопатію” за авторством проф. Л.В. Журавльової, доц. Н.В. Сокольнікової та ас. Т.А. Рогачової.
Також видано навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів англійською мовою “Diseases of the thyroid gland” за авторством проф. Л.В. Журавльової та доц. М.В. Філоненко.
20 березня було проведено перший день Тренінг-програми для лікарів «МИСТЕЦТВО ЛІКУВАННЯ: післядипломний курс професійного вдосконалення» в форматі ОНЛАЙН трансляції через сайт Асоціації www.apam.org.ua.
Професор Журавльова Лариса Володимирівна долучилася до новітнього формату проведення конференції, та виступила із доповіддю “менеджмент пацієнта з ІХС та ЦД”.
Американська кардіологічна асоціація (AHA), Американський коледж кардіологів (ACC) та Американське товариство з серцевої недостатності (HFSA) 17 березня випустили нову спільну заяву, що закликає до продовження застосування антагоністів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) у пацієнтів, незважаючи на теоретичні побоювання, що їх застосування може погіршити результати в разі інфікування COVID-19.
Нещодавно аналогічна заява була зроблена Європейським товариством кардіологів (ESC), а також Європейським товариством з артеріальної гіпертензії, Канадським товариством серцево-судинних захворювань і Міжнародним товариством з артеріальної гіпертензії.
Спеціалісти зазначають, що люди з серцево-судинними захворюваннями піддаються набагато більш високому ризику серйозних ускладнень, включаючи смерть від COVID-19, тим не менше, останні дослідження – фактичні дані не підтверджують необхідність припинення застосування інгібіторів АПФ або блокаторів рецепторів ангіотензину (БРА), і науковці рекомендують всім лікарям враховувати індивідуальні потреби кожного пацієнта, перш ніж вносити будь-які зміни в призначеннях іАПФ або БРА.
Новий коронавірус SARS-CoV-2, який викликає COVID-19, інфікує клітини людини, зв’язуючись з рецепторами АПФ2, і деякі дослідження на тваринах показали, що цей механізм посилює експресію АПФ2 в серце.
У статті Lancet передбачається, що у пацієнтів з діабетом і гіпертонією підвищена регуляція АПФ2 від ІАПФ і БРА може підвищити ризик розвитку важкого і смертельного COVID -19.
Автори статті припустили, що ці медикаменти можуть частково сприяти більш тяжкому і смертельному COVID-19, що спостерігається у людей з гіпертонією, діабетом і серцево-судинними захворюваннями.
Ця стаття отримала широке висвітлення в засобах масової інформації та в соціальних мережах в Великобританії, в результаті чого пацієнти зверталися до своїх лікарів, а в деяких випадках припиняли прийом ліків.
В цілому, науковці рекомендують продовжити призначення антагоністів РААС для тих пацієнтів, яким в даний час призначаються такі препарати, за показаннями, такі як серцева недостатність, гіпертонія або ішемічна хвороба серця.
Проте, вчені зазначають, якщо пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями поставлений діагноз COVID-19, повинні прийматися індивідуальні рішення по лікуванню відповідно до гемодинамічного статусу кожного пацієнта і клінічної картини.
На сьогоднішній момент не має доказів шкоди або користі. Необхідні додаткові дослідження.
Існує також теорія, що інгібітори АПФ і БРА можуть бути парадоксально корисні при коронавірусній інфекції.
Це відбувається через те, що АПФ2 перетворює ангіотензин II в вазодилятаторний ангіотензин 1-7, тим самим потенційно надаючи гіпотензивну дію, і в дослідженнях на тваринах було показано, що обидва типи ліків зменшують важкі ушкодження легень при деяких вірусних пневмоніях.
Проте, в даний час немає експериментальних або клінічних даних, що демонструють позитивні або негативні результати при фоновому застосуванні інгібіторів АПФ, БРА або інших антагоністів РААС у COVID-19 або серед пацієнтів з COVID-19 з серцево-судинними захворюваннями в анамнезі, які отримували лікування такими препаратами.
Американські кардіологічні товариства не рекомендують додавати або видаляти будь-які методи лікування, пов’язані з РААС, крім тих, що засновані на стандартній клінічній практиці.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org http://www.webcardio.org/chy-pryznachaty-inghibitory-apf-i-bra-kardiologhichnym–patsijentam-z-covid-19.aspx
15-18 січня в Парижі (Франція) відбулися 30-ті Європейські дні французького товариства кардіологів. Читать дальше »
19 -22 листопада 2019 у Харкові відбувся IX зїзд ендокринологів України, присвячений 100 річчю Інституту проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського. Читать дальше »
14 листопада 2019 у Харкові відбулася Всеукраїнська Тренінг-програма для лікарів “Мистецтво Лікування: післядипломний курс професійного вдосконалення”. Читать дальше »
15 – 16 жовтня у Харківському національному медичному університеті відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Новітні тенденції в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб», присвячена сторіччю від дня народження Любові Малої. Читать дальше »
З 25 по 27 вересня 2019 року в Києві відбувся ювілейний ХХ Національний конгрес кардіологів України Читать дальше »
21-24 вересня у Стамбулі відбувся Світовий конгрес з гастроентерології. Читать дальше »
31 серпня – 04 вересня 2019 р. в Парижі відбувся Конгрес Європейського товариства кардіологів у співпраці зі Світовим конгресом кардіологів. Читать дальше »
21-24 червня 2019 року в Мілані, Італія, відбувся 29-й Европейський конгрес по артеріальній гіпертензії (29th European meeting on hypertension and cardiovascular protection).
11-12 квітня 2019 у ДУ «Національний інститут терапії ім.Л.Т.Малої НАМНУ» відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена до 100-річчя від для народження академіка Л.Т.Малої. Читать дальше »
21 березня 2019 в м. Харкові відбувся VII конгрес “Профілактика. Антиейджинг. Україна”. Читать дальше »
19 грудня на кафедрі внутрішньої медицини №3 та ендокринології було проведено студентську наукову конференцію «Актуальні питання внутрішньої медицини». Читать дальше »
1-2 березня 2018р. відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю, що присвячена 25-річчю заснування НАМН України “Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології” (Сімнадцяті Данілевські читання). 
